ЧАРІВНИЙ КОЛОБОК

Виховний захід для учнів початкових класів

Цілі: у нетрадиційній формі привернути увагу дітей до хімії; розвивати вміння самостійно проводити досліди, дотриму­ватися правил техніки безпеки; виховувати увагу, вміння спо­стерігати,    кмітливість,    активність.

                  ХІД ЗАХОДУ

Під українську веселу музику вибігають двоє веду­чих і починають розповідати казку.

1-Й ведучий

Це трапилось уранці. Розкажу вам залюбки: Якось у діда й баби На віконці стигли колобки.

2-й ведучий

Один, кругленький, відрізнявся, Блискучий смажений бочок, Став оглядатись навкруги, Аж глядь — на столі книги.

1-й ведучий

Мерщій оту, що із пробірками, Колобок вивчать вмостився І не помітив, як швиденько По столу покотився.

2-й ведучий

Побіг по столу — скік

      додолу... Бочок тугенький не болить. Біжить і бачить: дерева навколо, Неначе велетні, стоять.

1-й 'ведучий

Все не відоме Колобку,

Бо що він в цьому світі бачив?

Лишень книжечку оцю.

Показує підручник з хімії.

2-й ведучий

Аж хтось іде йому назустріч, Такий із вухами, прудкий. Тихенько кличе Колобка.

Заєць. Зупинись, ти хто такий? Колобок. Я пиріжок, а ти? Заєць

Що, не знаєш? Учись! У лісі зайців кожен знає. Рівненько стань, повернись. Кругленький ти, як не крути, — Що в ширину, що в довжину. Не пиріжок. Ти Колобок! Куди ти? Стій! Дожену!

1-й ведучий. А Колобкові дивно стало. Колобок. І що це я тобі зробив? Заєць

І що це ти мені зробив?

Так це не ти, а господиня,

Яка тебе, рум'яного, спекла.

Поглянь, які у тебе гарні щічки!

А запах! Не сказать який.

І де ти взявся, такий смачний?

Хоча і дуже я спішу,

Дай твою спинку запашну,

Я шматочок відкушу.

Музика. Колобок співає пісеньку.

Колобок      ,

Не їж мене зайчику, не трудися, А краще чудо подивися. Оцю біленьку квіточку Малиновою зроблю враз я!

Колобок показує дослід. Квіточку виготовити з па­перу та просочити розчином натрій гідроксиду. Дати квітці підсохнути. З пульверизатора обприскати розчи­ном фенолфталеїну. Музика. Колобок співає пісеньку.

Колобок

Колобок я, чарівний колобок. У хімії мастак, Якщо добре будеш навчатися, І ти робити будеш так.

2-й ведучий

Біжить, доріжка в'ється. Бринить навкруги пташиний спів. Сонечко сміється, але ось... Вовчика зустрів.

Тривожна музика. Вовк іде на Колобка, той від­ступає.

Вовк

Який рум'яний. Привіт, друже! Ти, напевно, з м'ясом Колобок? Ходи до мене, крок ступи. Який же ароматний ти!

Колобок

Ні, ні, і не просіть! Зайчик мені вже розповів. Хоча він гарний і привітний, Але ще б трішки — і мене з'їв.

Вовк

До тебе тягне, як магнітом, А все тому, що ти, пушок, Шедевр з приємним ароматом, Дай відкусити хоч шматок.

Колобок

Не їж мене вовчику, не трудися, А краще чудо подивися. Щоби голод твій здолати, Можу молочка запропонувати.

Колобок показує дослід. Для досліду можна вико­ристати розчини, під час узаємодії яких утворюється ре­човина білого кольору, наприклад кальцій хлорид і на­трій карбонат, барій хлорид і натрій сульфат (можна ви­користати інші сульфати), хлориди й арґентум нітрат.

1-й ведучий

Свій словниковий запас

Із того чуда вовк забув,

А Колобок, як справленій ас,

Зник враз,

Собі доріжкою побіг.

Вовк доганяв, та в ожинник

Випадково він забрів.

Ой, як він вив!

Вовк

Я нещасливий! Невезучий!

Ну, Колобок! Ну, попадись!

І не допоможуть тобі хімічні штучки,

Порву тебе на шматочки!

2-й'ведучий

Та що колобкові ці слова. Хіба в ожинник він забрів?! Та не про вовка дума його голова, Він знову веселу пісеньку співа.

Музика. Колобок співає пісеньку.

Колобок

Колобок я, чарівний колобок. У хімії мастак,

          Якщо добре будеш навчатися, І ти робити будеш так.

1-й ведучий

Веселий спів почув ведмідь, Тихенько з кущів вигляда. Пригледівся — пеньок, А на ньому — Колобок.

Ведмідь

Хто це б думав, що в глухому лісі Такий гарненький, ароматний Буде на весь ліс кричати. Це щастя — мій обід.

Колобок

Не їж мене, ведмедику, не трудись, А краще чудо подивись. Щоби голод твій здолати, Можу коктейль запропонувати.

Колобок показує дослід. До гідроген пероксиду до­дати гель для душу й каталізатори — калій перманга­нат чи манган(ГУ) оксид. У кожному випадку зовнішні ефекти реакції будуть різні, але цікаві!

2-й ведучий

Ще більш здивований ведмідь, Давай ту піночку хапати, Хіба він знав, що Колобок Його обманить.

Бочком, бочком — і знову втік... Налетіли раптом бджоли, Що стривожив їх Ведмідь.

1-й ведучий

Та Колобок не розгубився,

Заховався у квітках.

Затих... Не диха...

Але тут, собі на лихо,

Лисичка з'явилась

І мовить лагідним голоском.

Лисичка

Привіт, гарненький!

Що, злякавсь, пухкенький?

Притулись до мене швидше,

Отак, отак, міцніше.

Не бійсь, тебе я не ображу,

А бджілок зараз прожену.

Хотіли з'їсти без мене

Таку смакоту!

2-й ведучий

Оці слова почули бджоли. Одна тихенько підлетіла,

Вкусила лисицю за хвоста. Ой лишенько, розпух, Великим став! І тут лисицю страх узяв. Забула, що й хотіла їсти, Мерщій додому утікати.

1-й ведучий

А Колобок, щоб бджіл розігнати, Влаштував без сірників вогонь.

Колобок показує дослід. На велику залізну плас­тинку накласти гіркою деревну стружку, під яку по­класти суміш 0,3 г калій перманганату і дві-три крап­лини сульфатної кислоти. Етиловим спиртом капнути на приготовлену суміш. Спирт загоряється і стружка починає горіти.

2-й ведучий

Мерщій бджоли утікати, Щоб не потрапити в полон. А Колобок собі танцює, Веселу пісеньку співа.

Колобок

Колобок я, чарівний колобок. У хімії мастак, Якщо добре будеш навчатися, І ти робити будеш так.

1-й ведучий

Не з'їла навіть і Лисиця, Живе він досі залюбки, Бо нікому не під силу Такі хімічні Колобки!

ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД «ТЕМНІ ПЛЯМИ СМЗ»

Мета заходу: ознайомити учнів з особливостями складу, дією та застосуванням синтетичних миючих за­собів.

ХІД ЗАХОДУ

1-й учень. «Чистота —запорука здоров'я!» — це гасло відоме багатьом з нас із далеких часів ди­тинства, але не всі замислюються над тим, у який спосіб її досягають (слайди 1, 2)

Досягти бажаної чистоти нам допомагає детер­гент (лат. йеіегцео — «прати») — речовина або су­міш, що допомагає відмити щось від бруду. Най­більш поширені три види сумішей детергентів: мило, пральні порошки й шампуні.

2-й учень (слайд 3). Спочатку люди милися звичайною водою, іноді використовуючи олії та абразиви (вологі пісок, глина). Також у давнину виробляли мило — результат варіння тваринного жиру з водою й деревною золою, та миючі засо­би рослинного походження, які утворюють густу стійку піну, добре розчиняються у воді. Вони міс­тяться у різних частинах рослин — листі, стеб­лах, корінні, квітах, плодах.

Миючі ефекти певних синтетичних поверхне­во-активних речовин було виявлено 1913 р.

Перший СМЗ виготовили 1916 р. Винахід німецького хіміка Фріца Понтера призначався тільки для промислового використання. Побу­тові СМЗ випускають із 1935 року. З того часу розроблено багато СМЗ різного призначення, а їх виробництво — важлива галузь хімічної промис­ловості.

3-й учень {слайд 4). До складу сучасних пральних порошків входять понад 20 компонен­тів. Вони містять поверхнево-активні речовини, фосфати, інші активні компоненти, наприклад підбілювачі, віддушки (ароматизатори), ензими, деякі солі, наприклад натрій сульфат, анти сорбенти. До складу прального порошку для автома­тичного прання входять речовини, які усувають піно утворення (піногасники).

   Поверхнево-активні речовини (ПАР) — основа прального порошку. Вони дають мийну дію, послаб­люють зв'язок між тканиною та забруднювачем, перешкоджають   його   повторному   приєднанню.

Катіонні ПАР мають бактерицидну дію, що важливо для прання спідньої білизни чи кухон­них рушників. Виробники, які свідомо відмовля­ються від катіонних ПАР, уводять до хімічного складу порошку антибіотик.

Фосфати, фосфонати, зв'язуючи йони Кальцію та Магнію, пом'якшують воду, перешкоджають виникненню накипу, пом'якшують тканину.

Сульфати, карбонати — пом'якшують воду, переводять жирові забруднення у розчин. Силі­кати — лужні компоненти, допомагають усувати жирові забруднення.

Ензими сприяють видаленню органічних за­бруднень, освіжають колір і перешкоджають коні-латанню.

Кисневий відбілювач усуває плями від фрук­тів, трави, вина, чаю, кави. Оптичні вибілювачі створюють ефект білизни за рахунок перевипромінення ультрафіолетових променів у блакитні тони.

Піногасники зменшують кількість піни в по­рошках, призначених для машинного прання.

Ароматизатори усувають неприємні запахи.

Антисорбенти переводять забруднення у роз­чин і перешкоджають його зворотному осіданню на тканину.

1-й учень (слайд 5). Дослідження безпеч­ності синтетичних миючих засобів було роз­почато давно — ще в 60-ті роки XX століття. їх проводили паралельно в різних частинах сві­ту. Науковці були всерйоз стурбовані проблемою і ґрунтовно підійшли до пошуків альтернатив­них варіантів використання синтетичних мию­чих засобів. Що ж так занепокоїло закордонних науковців?

Алергічні захворювання шкіри, ураження дихальних шляхів, порушення функцій нирок, печінки, обміну речовин — такі наслідки трива­лого використання товарів побутової хімії вияви­ли вчені. Які ж речовини було визнано найбільш небезпечними для здоров'я людини?

Під час дослідження стало зрозуміло, що головна небезпека синтетичних миючих засобів, а особливо пральних порошків, прихована в їх­ньому складі — фосфатах (натрій ортофосфат, на­трій триполіфосфат) і поверхнево-активних речо­винах (ПАР).

2-й учень (слайд 6). Головним «ворогом» нашого здоров'я є поверхнево-активні речови­ни (ПАР), одні з основних діючих речовин усіх пральних порошків. У пральному порошку ПАР видаляють забруднення з поверхні речей шля­хом переведення забруднюючих речовин у стан стабілізованої емульсії або суспензії. ПАР є над­звичайно активними хімічними сполуками. У разі потрапляння в організм вони скупчуються на клітинних мембранах, покриваючи їхню по­верхню тонким шаром, і за певної концентрації . здатні спричиняти порушення найважливіших біохімічних процесів, що відбуваються в них, а також функцій і цілісності клітини. До того ж, ПАР мають здатність накопичуватися в органах. Як стверджують науковці, у середньому в мозку накопичується 1,9% загальної кількості ПАР, а в печінці — 0,6 %.

В експериментах на тваринах учені встанови­ли, що ПАР істотно змінюють інтенсивність окис­но-відновних реакцій, впливають на активність ряду найважливіших ферментів, порушують біл­ковий, вуглеводний і жировий обмін.

   Дія ПАР подібна до дії деяких отрут. Вони викликають емфізему в легенях, пошкоджують клітини печінки, що, у свою чергу, призводить до підвищення рівня холестерину й порушення пере­дачі нервових імпульсів у центральній і перифе­ричній нервовій системі. Крім того, ПАР зміню­ють фізико-хімічні показники крові й завдають серйозного удару по імунній системі. Вони також створюють умови для проникнення в організм не­безпечних сполук — важких металів, бактерицид­них токсинів.

3-й учень (слайд 7). Фосфати є другим основ­ним компонентом, який входить до складу праль­ного порошку та призначений для зм'якшення води. Без цього компонента СМЗ активні речови­ни (ПАР) та відбілюючі засоби не можуть ефек­тивно взаємодіяти та якісно відпирати білизну.

Наявність фосфатних домішок у пральних по­рошках призводить до значного посилення ток­сичних властивостей а-ПАР.

Фосфатні домішки створюють умови для більш інтенсивного проникнення ПАР через шкіру, спричиняють посилене знежирення шкір­них покривів, більш активне руйнування клітин­них мембран, різко знижують бар'єрну функцію шкіри. ПАР проникають до мікросудин шкіри, всмоктуються у кров та розповсюджуються по всьому організму.

1-й учень (слайд8). Лікарі-дерматологи ввели поняття «синдром чистої білизни», з'ясувавши, що й самі фосфати, які потрапляють на шкіру лю­дини під час купання у забруднених водоймах або з поверхні недостатньо виполосканих речей, мо­жуть спричинити алергію та різні захворювання шкіри (дерматози). Окрім того, в разі контакту зі шкірою ці сполуки потрапляють безпосередньо в кров, змінюючи відсотковий склад гемоглобіну, білка, а також структуру й щільність сироват­ки крові, що й призводить до порушення роботи внутрішніх органів: нирок, печінки, скелетних м'язів. Це, у свою чергу, викликає порушення обміну речовин, загострення хронічних захворю­вань і появу нових.

Фосфатні домішки не лише підсилюють про­никнення а-ПАР через шкіру, але й збільшують кількість цих речовин на волокнах тканин, що перуть. Вони сприяють такому міцному зчеплен­ню а-ПАР із тканиною, що навіть 10-кратне по­лоскання у гарячій воді не призводить до повного звільнення одягу від а-ПАР. Причому чим склад­нішою та розгалуженішою є структура волокна тканин,  тим  більша  кількість  молекул  а-ПАР    1 може до неї «прилипнути».

2-й  учень (слайд 9). Іншу, не менш серйозну, загрозу для здоров'я людини та навколишнього середовища становлять фосфатні сполуки    І в разі потрапляння після прання зі стічними водами у водойми. Вчені дослідним шляхом давно    | довели, що спричиняють цвітіння води не стільки    І фосфатні добрива, які потрапляють туди із сільськогосподарських угідь, а фосфати із синтетич­них мийних засобів. Якщо прийняти за 100% усі джерела надходження фосфору у водойми, то на частку фосфатних добрив припадає 5 %, а на част­ку фосфатів із мийних засобів — 95 %. Враховую­чи надзвичайно велику небезпеку для життя фос­фатних миючих засобів,  світове співтовариство встановило дуже жорсткі вимоги до вмісту фосфа­тів у стічних водах, питній воді та продуктах хар­чування. Так, у західних країнах уміст фосфатів у стічних водах має бути не більше 1 мг/л, у пит­ній воді — 0,03 мг/л. Для порівняння: норматив умісту поліфосфатів у питній воді в Україні (ГОСТ 2874—82) становить 3,5 мг/л.

3-й учень (слайд 10). Скільки СМЗ та які саме ми використовуємо?

За даними Науково-дослідного інституту тех­нічної та економічної інформації в хімічній про­мисловості, 2010 р. українці придбали 350,6 тис. т пральних порошків, що на 3% більше показни­ків 2009 р. (за підрахунками, на одну особу на рік припадає близько 7,5 кг прального порошку). У січні — квітні 2011 р. споживання миючих за­собів становило 96,4 тис. т, що на 20% більше аналогічного періоду 2010 р.

За цими ж даними, в Україні тільки три на­ціональні компанії випускають миючі засоби, що не містять фосфатів. Це становить 1 % від загаль­ного об'єму СМЗ, які продають на національному ринку. Таким чином, практично всі миючі засоби, які виробляють або імпортують у країну, містять фосфати.

Переважна більшість населення не має уяв­лення про те, що миючі засоби, а особливо пральні порошки, світова наука класифікує як найбільш - небезпечні(І) хімічні речовини для здоров'я люди­ни та навколишнього середовища серед усіх речо­вин, з якими споживач контактує в побуті.

1-й учень (слайд 11). Поради та секрети без­печного прання: • На  упаковці  якісного  й  нефальсифікованого порошку     його основні  хімічні складові компоненти мають бути вказані обов'язково! За цією інформацією можна дізнатися про на­явність або відсутність у пральному порош­ку ПАР, фосфатів, хлору, ензимів або інших шкідливих речовин. Якщо ж на упаковці від­сутні дані про склад СМЗ, користуватися ним просто небезпечно! Усередині такої пачки може виявитися все що завгодно.

•    Звертайте особливу увагу на наявність шкід­ливих речовин, які можуть входити до скла­ду засобів побутової хімії. Гігієнічно безпечні пральні порошки не повинні містити такі ком­поненти: фосфати, хлор, сульфати, силікати, амоніак, бор.

•    Обираючи мийний засіб, необхідно уважно читати надписи на упаковці, звертаючи на кількісний склад (у %) компонентів СЗ передусім ПАР і фосфатів. Звертайте увагу на те, що найнебезпечніші ПАР — аніонні, що по­значаються як а-ПАР. Віддавайте перевагу за­собам зі вмістом ПАР і фосфатів не більше 5 ^::.

•    Віддавайте перевагу товарам побутової хімії без яскраво вираженого аромату.

•    Під час користування ніколи не можна змішу­вати кілька засобів побутової хімії.

•    Ополіскуйте речі від миючого засобу не мен­ше 15 секунд у проточній воді (або змінюючи воду для полоскання не менше восьми разів). Використовуйте для цього тільки гарячу воду (50—60 °С), оскільки в холодній воді фосфати та а-ПАР практично не виполіскуються.

тканин,  тим  більша  кількість  молекул  а-ПАР    1 може до неї «прилипнути».

2-й  учень (слайд 9). Іншу, не менш серйозну, загрозу для здоров'я людини та навколишнього середовища становлять фосфатні сполуки    І в разі потрапляння після прання зі стічними водами у водойми. Вчені дослідним шляхом давно    | довели, що спричиняють цвітіння води не стільки    І фосфатні добрива, які потрапляють туди із сільськогосподарських угідь, а фосфати із синтетич­них мийних засобів. Якщо прийняти за 100% усі   джерела надходження фосфору у водойми, то на частку фосфатних добрив припадає 5 %, а на част­ку фосфатів із мийних засобів — 95 %. Враховую­чи надзвичайно велику небезпеку для життя фос­фатних миючих засобів,  світове співтовариство встановило дуже жорсткі вимоги до вмісту фосфа­тів у стічних водах, питній воді та продуктах хар­чування. Так, у західних країнах уміст фосфатів у стічних водах має бути не більше 1 мг/л, у пит­ній воді — 0,03 мг/л. Для порівняння: норматив умісту поліфосфатів у питній воді в Україні (ГОСТ 2874—82) становить 3,5 мг/л.

3-й учень (слайд 10). Скільки СМЗ та які саме ми використовуємо?

За даними Науково-дослідного інституту тех­нічної та економічної інформації в хімічній про­мисловості, 2010 р. українці придбали 350,6 тис. т пральних порошків, що на 3% більше показни­ків 2009 р. (за підрахунками, на одну особу на рік припадає близько 7,5 кг прального порошку). У січні — квітні 2011 р. споживання миючих за­собів становило 96,4 тис. т, що на 20% більше аналогічного періоду 2010 р.

За цими ж даними, в Україні тільки три на­ціональні компанії випускають миючі засоби, що не містять фосфатів. Це становить 1 % від загаль­ного об'єму СМЗ, які продають на національному ринку. Таким чином, практично всі миючі засоби, які виробляють або імпортують у країну, містять фосфати.

Переважна більшість населення не має уяв­лення про те, що миючі засоби, а особливо пральні порошки, світова наука класифікує як найбільш - небезпечні(І) хімічні речовини для здоров'я люди­ни та навколишнього середовища серед усіх речо­вин, з якими споживач контактує в побуті.

1-й учень (слайд 11). Поради та секрети без­печного прання:

• На  упаковці  якісного  й  нефальсифікованого порошку     його основні  хімічні складові компоненти мають бути вказані обов'язково! За цією  інформацією можна дізнатися про на­явність або відсутність у пральному порош­ку ПАР, фосфатів, хлору, ензимів або інших шкідливих речовин. Якщо ж на упаковці від­сутні дані про склад СМЗ, користуватися ним просто небезпечно! Усередині такої пачки може виявитися все що завгодно.

•    Звертайте особливу увагу на наявність шкід­ливих речовин, які можуть входити до скла­ду засобів побутової хімії. Гігієнічно безпечні пральні порошки не повинні містити такі ком­поненти: фосфати, хлор, сульфати, силікати, амоніак, бор.

•    Обираючи мийний засіб, необхідно уважно читати надписи на упаковці, звертаючи на кількісний склад (у %) компонентів СЗ передусім ПАР і фосфатів. Звертайте увагу на те, що найнебезпечніші ПАР — аніонні, що по­значаються як а-ПАР. Віддавайте перевагу за­собам зі вмістом ПАР і фосфатів не більше 5 ^::.

•    Віддавайте перевагу товарам побутової хімії без яскраво вираженого аромату.

•    Під час користування ніколи не можна змішу­вати кілька засобів побутової хімії.

•    Ополіскуйте речі від миючого засобу не мен­ше 15 секунд у проточній воді (або змінюючи воду для полоскання не менше восьми разів). Використовуйте для цього тільки гарячу воду (50—60 °С), оскільки в холодній воді фосфати та а-ПАР практично не виполіскуються.

   Тема: складання хімічних формул за валентністю    

                         елементів

Цілі уроку: закріпити знання про ва­лентність як основну властивість атома    утворювати хімічні спо­луки; користуючись формулами сполук, утворених двома елемен­тами (бінарних сполук), закріпи­ти вміння визначати валентність одного елемента за валентністю другого; навчити складати фор­мули хімічних сполук за валент­ністю елементів; розвивати логіч­не й образне мислення, загально-навчальні та спеціальні вміння й навички, зокрема роботи за ал­горитмом; виховувати свідому дисципліну, комунікативні здібності, взаємодопомогу.

Обладнання: таблиця «Валентності атомів елементів», «Валентність групи атомів».

Тип уроку: поглиблення знань.

Форма роботи: «Мозковий штурм», «Мікрофон», розповідь, трену­вальні вправи, гра «Знайди відповідь», самостійна робота, ро­бота в парах.

                                           ХІД УРОКУ

 І. Духовно-естетичний етап

 II. Установочно-мотиваційний і етап

 Мотивація навчальної діяльності

Цей урок поглибить ваші знання про і речовини. Ми знаємо, що склад молекул речовин описують їхні молекулярні формули. Знаємо, що з формули і можна одержати значну інформацію І про склад і будову речовини, здійснити певні розрахунки.

Проблемна ситуація

 Як скласти формулу? Що допоможе І нам правильно описати склад речовини формулою?

 Це й буде завданням нашого уроку.

А щоб виконати це непросте завдання, необхідно згадати все, що вам відомо про хімічну формулу.

Актуалізація опорних знань І Працювати будемо методом «Мозковий штурм». Упродовж 3 хвилин, і працюючи в парах і використовуючи і картку-завдання 1 «Хімічна формула», із правого стовпчика вам необ­хідно правильно підібрати відповіді, що дадуть вичерпну інформацію про хімічну формулу й розрахунки, які можна здійснити на її основі. У зо­шиті запишіть дату уроку й відпо­відь на завдання 1. Номери питань укажіть ліворуч, а номери обраних відповідей — праворуч. На постав­лене питання може бути одна відпо­відь або кілька.

Перший учень на дошці записує від­повіді.

Фронтальне опитування

Перший учень читає питання, той, хто бажає відповісти, піднімає руку (включення «мікрофона») і дає від­повідь.

Мета нашого уроку — навчитися скла­дати хімічні формули.

Запишіть у зошиті тему уроку.

Що лежить в основі складання фор­мул?

Чому атоми одних елементів приєд­нуються лише до суворо визначеної кількості атомів інших елементів?

Як визначили валентність хімічних елементів?

Що прийнято за одиницю валент­ності?

Валентність якого елемента завжди постійна й дорівнює II?

Як можна визначити валентність еле­ментів у бінарних сполуках Гідроге­ну:

Яким правилом слід користуватися, щоб визначити валентність елемента в бінарній сполуці Оксигену?

Користуючись цим правилом, визна­чити валентність Іоду в його сполуці з Оксигеном, яка має формулу І₂0₅.

Поясніть свої дії.

п 1₂0₅ — на п'ять атомів Оксигену  при­падає 2*5 = 10 одиниць валентності. Ці одиниці валентності припадають на два атоми Іоду — = 5. Звідси випливає, шо Іод у сполуці п'ятивалентний:

Робота в парах (методична гра «Знайди відповідь»)

Здійснення взаємоперевірки.

Завдання 2. Визначення валентності елементів у сполуках

Використовуючи картку самоконтро­лю, запишіть у зошиті номер варіан­та й номери сполук, не переписуючи формули. Біля номера сполуки вка­жіть валентність елемента, зв'язаного з Гідрогеном або Оксигеном.

Висновок: ви навчилися визначати ва­лентність хімічних елементів за хіміч­ною формулою бінарних сполук.

III. Змістовно-пошуковий етап

Чи можна, знаючи валентність, склас­ти формулу бінарної сполуки?

Чи можна, складаючи формулу, ко­ристуватися правилом визначення ва­лентності в бінарній сполуці?

Виконаємо завдання, протилежне по­передньому. Складемо хімічну форму­лу сполуки Сульфуру з Оксигеном.

Скористаємося алгоритмом складан­ня формул бінарних сполук.

1.     SO                                         5. SO₂

2.     SO^ІІ                               6. N₂O₅

3.     S^VІO                              7. NO

4.     S^ІVO                              8. СO₂

Правило перевірки: добутки значень валентності елемента на число атомів цього елемента у формулі однакові.

Висновок: формула складена пра­вильно.

Елемент Сульфур має змінну валентність. Визначте формулу бінарної сполуки Сульфуру й Оксигену, якщо Суль­фур проявляє валентність IV.

S^ІVO^ІІ → S^ІVO^ІІ → SO₂

Яку валентність проявляє Сульфур з Гідрогеном і металевими елемен­тами?

Необхідно від максимальної валент­ності, що дорівнює VIII, відняти но­мер групи елемента (VIII- VI - її).

Складемо формулу бінарної сполуки ) Сульфуру з Гідрогеном.

             S^ІІH → S^ІІH → SH₂

Запам'ятайте! У формулах бінарних і сполук спочатку записується сим­вол металевих елементів, а потім — ; неметалевих. Якщо сполука утворена неметалами й серед них є Оксиген  або Флуор, ці елементи записуються  останніми.

 IV. Адаптивно- перетворювальний етап

 Складіть хімічні формули сполук Бору  з Флуором і Оксигеном.

B^ІІІF^І_, В^ІІІО^ІІ

Причини з'єднання атомів один з одним і значення валентності елементів пояс­нюються будовою атомів, а саме чис­лом валентних (рухливих) електронів  у зовнішній електронній оболонці.

Валентність чисельно дорівнює кількості відданих або прийнятих електронів або ступеню окиснення, тому у формулі        Бор віддає електрони, а Флуор приймає.

Як скласти формулу більш складних  за будовою речовин?

 Скористаймося таблицею валентностей відомих груп атомів. Згадаємо загальне правило і складемо формулу сполуки Алюмінію з групою атомів NO₃.

Al^ІІІ(NO₃)^І

Користуючись таблицею, складіть формули:

1. Са(РО₄)

2. Zn(NO₃)

3. (NH₄)PO₄

Висновок: на уроці ви більш глибоко пізнали таємницю будови речо­вини. Знаєте, шо атоми з'єднуються не випадково, а на основі їхньої ва­лентності. За валентністю атомів еле­ментів або груп атомів можна склас­ти формули речовин.

Домашнє завдання

Чи знаєте ви, що валентність можна позначити рискою і графічно зобра­зити склад молекули?                         Н

                                                                                         

                 CH₄                  Н − C – Н

                                            Н

Чи можна назвати цей запис фор­мулою?

Чим відрізняється молекулярна фор­мула від графічної?

V.      Контрольно-рефлексивний
етап

Що лежить в основі складання фор­мул?

Чи можна, знаючи валентність еле­ментів, скласти формулу бінарної сполуки?

Яке правило покладено в основу скла­дання формул?

Що нового ви дізналися на уроці?

Оцініть свої знання.

VI.     Духовно-естетичний етап

Підбиття підсумків уроку. Мотивація до наступного уроку.

Картка-завдання 1 Хімічна формула

1. Що ми маємо на увазі під висло­вом «хімічна формула»?

2.    Що показує хімічна формула?

3.    Що показує індекс у хімічній формулі?

4.    Що таке коефіцієнт?

5.    Що показує коефіцієнт?

6.    Що можна розрахувати за хіміч­ною формулою?

1) Відносну молекулярну масу.

2)    Масову частку кожного елемента.

3)    Співвідношення атомів.

4)    Співвідношення мас атомів.

5)    Кількість структурних частинок речовини.

6)    Число перед хімічною формулою.

7)    Число атомів елемента, що вхо­дять до складу молекули.

8)    Склад речовини.

9)    Якісний і кількісний склад речо­вини молекулярної будови, узя­тої в чистому вигляді.

10) Описує співвідношення атомів різних елементів у складі речови­ни атомної або йонної будови.

10)Умовний запис складу речовини з допомогою хімічних символів та індексів.