ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД «ТЕМНІ ПЛЯМИ СМЗ»

Мета заходу: ознайомити учнів з особливостями складу, дією та застосуванням синтетичних миючих за­собів.

ХІД ЗАХОДУ

1-й учень. «Чистота —запорука здоров'я!» — це гасло відоме багатьом з нас із далеких часів ди­тинства, але не всі замислюються над тим, у який спосіб її досягають (слайди 1, 2)

Досягти бажаної чистоти нам допомагає детер­гент (лат. йеіегцео — «прати») — речовина або су­міш, що допомагає відмити щось від бруду. Най­більш поширені три види сумішей детергентів: мило, пральні порошки й шампуні.

2-й учень (слайд 3). Спочатку люди милися звичайною водою, іноді використовуючи олії та абразиви (вологі пісок, глина). Також у давнину виробляли мило — результат варіння тваринного жиру з водою й деревною золою, та миючі засо­би рослинного походження, які утворюють густу стійку піну, добре розчиняються у воді. Вони міс­тяться у різних частинах рослин — листі, стеб­лах, корінні, квітах, плодах.

Миючі ефекти певних синтетичних поверхне­во-активних речовин було виявлено 1913 р.

Перший СМЗ виготовили 1916 р. Винахід німецького хіміка Фріца Понтера призначався тільки для промислового використання. Побу­тові СМЗ випускають із 1935 року. З того часу розроблено багато СМЗ різного призначення, а їх виробництво — важлива галузь хімічної промис­ловості.

3-й учень {слайд 4). До складу сучасних пральних порошків входять понад 20 компонен­тів. Вони містять поверхнево-активні речовини, фосфати, інші активні компоненти, наприклад підбілювачі, віддушки (ароматизатори), ензими, деякі солі, наприклад натрій сульфат, анти сорбенти. До складу прального порошку для автома­тичного прання входять речовини, які усувають піно утворення (піногасники).

   Поверхнево-активні речовини (ПАР) — основа прального порошку. Вони дають мийну дію, послаб­люють зв'язок між тканиною та забруднювачем, перешкоджають   його   повторному   приєднанню.

Катіонні ПАР мають бактерицидну дію, що важливо для прання спідньої білизни чи кухон­них рушників. Виробники, які свідомо відмовля­ються від катіонних ПАР, уводять до хімічного складу порошку антибіотик.

Фосфати, фосфонати, зв'язуючи йони Кальцію та Магнію, пом'якшують воду, перешкоджають виникненню накипу, пом'якшують тканину.

Сульфати, карбонати — пом'якшують воду, переводять жирові забруднення у розчин. Силі­кати — лужні компоненти, допомагають усувати жирові забруднення.

Ензими сприяють видаленню органічних за­бруднень, освіжають колір і перешкоджають коні-латанню.

Кисневий відбілювач усуває плями від фрук­тів, трави, вина, чаю, кави. Оптичні вибілювачі створюють ефект білизни за рахунок перевипромінення ультрафіолетових променів у блакитні тони.

Піногасники зменшують кількість піни в по­рошках, призначених для машинного прання.

Ароматизатори усувають неприємні запахи.

Антисорбенти переводять забруднення у роз­чин і перешкоджають його зворотному осіданню на тканину.

1-й учень (слайд 5). Дослідження безпеч­ності синтетичних миючих засобів було роз­почато давно — ще в 60-ті роки XX століття. їх проводили паралельно в різних частинах сві­ту. Науковці були всерйоз стурбовані проблемою і ґрунтовно підійшли до пошуків альтернатив­них варіантів використання синтетичних мию­чих засобів. Що ж так занепокоїло закордонних науковців?

Алергічні захворювання шкіри, ураження дихальних шляхів, порушення функцій нирок, печінки, обміну речовин — такі наслідки трива­лого використання товарів побутової хімії вияви­ли вчені. Які ж речовини було визнано найбільш небезпечними для здоров'я людини?

Під час дослідження стало зрозуміло, що головна небезпека синтетичних миючих засобів, а особливо пральних порошків, прихована в їх­ньому складі — фосфатах (натрій ортофосфат, на­трій триполіфосфат) і поверхнево-активних речо­винах (ПАР).

2-й учень (слайд 6). Головним «ворогом» нашого здоров'я є поверхнево-активні речови­ни (ПАР), одні з основних діючих речовин усіх пральних порошків. У пральному порошку ПАР видаляють забруднення з поверхні речей шля­хом переведення забруднюючих речовин у стан стабілізованої емульсії або суспензії. ПАР є над­звичайно активними хімічними сполуками. У разі потрапляння в організм вони скупчуються на клітинних мембранах, покриваючи їхню по­верхню тонким шаром, і за певної концентрації . здатні спричиняти порушення найважливіших біохімічних процесів, що відбуваються в них, а також функцій і цілісності клітини. До того ж, ПАР мають здатність накопичуватися в органах. Як стверджують науковці, у середньому в мозку накопичується 1,9% загальної кількості ПАР, а в печінці — 0,6 %.

В експериментах на тваринах учені встанови­ли, що ПАР істотно змінюють інтенсивність окис­но-відновних реакцій, впливають на активність ряду найважливіших ферментів, порушують біл­ковий, вуглеводний і жировий обмін.

   Дія ПАР подібна до дії деяких отрут. Вони викликають емфізему в легенях, пошкоджують клітини печінки, що, у свою чергу, призводить до підвищення рівня холестерину й порушення пере­дачі нервових імпульсів у центральній і перифе­ричній нервовій системі. Крім того, ПАР зміню­ють фізико-хімічні показники крові й завдають серйозного удару по імунній системі. Вони також створюють умови для проникнення в організм не­безпечних сполук — важких металів, бактерицид­них токсинів.

3-й учень (слайд 7). Фосфати є другим основ­ним компонентом, який входить до складу праль­ного порошку та призначений для зм'якшення води. Без цього компонента СМЗ активні речови­ни (ПАР) та відбілюючі засоби не можуть ефек­тивно взаємодіяти та якісно відпирати білизну.

Наявність фосфатних домішок у пральних по­рошках призводить до значного посилення ток­сичних властивостей а-ПАР.

Фосфатні домішки створюють умови для більш інтенсивного проникнення ПАР через шкіру, спричиняють посилене знежирення шкір­них покривів, більш активне руйнування клітин­них мембран, різко знижують бар'єрну функцію шкіри. ПАР проникають до мікросудин шкіри, всмоктуються у кров та розповсюджуються по всьому організму.

1-й учень (слайд8). Лікарі-дерматологи ввели поняття «синдром чистої білизни», з'ясувавши, що й самі фосфати, які потрапляють на шкіру лю­дини під час купання у забруднених водоймах або з поверхні недостатньо виполосканих речей, мо­жуть спричинити алергію та різні захворювання шкіри (дерматози). Окрім того, в разі контакту зі шкірою ці сполуки потрапляють безпосередньо в кров, змінюючи відсотковий склад гемоглобіну, білка, а також структуру й щільність сироват­ки крові, що й призводить до порушення роботи внутрішніх органів: нирок, печінки, скелетних м'язів. Це, у свою чергу, викликає порушення обміну речовин, загострення хронічних захворю­вань і появу нових.

Фосфатні домішки не лише підсилюють про­никнення а-ПАР через шкіру, але й збільшують кількість цих речовин на волокнах тканин, що перуть. Вони сприяють такому міцному зчеплен­ню а-ПАР із тканиною, що навіть 10-кратне по­лоскання у гарячій воді не призводить до повного звільнення одягу від а-ПАР. Причому чим склад­нішою та розгалуженішою є структура волокна тканин,  тим  більша  кількість  молекул  а-ПАР    1 може до неї «прилипнути».

2-й  учень (слайд 9). Іншу, не менш серйозну, загрозу для здоров'я людини та навколишнього середовища становлять фосфатні сполуки    І в разі потрапляння після прання зі стічними водами у водойми. Вчені дослідним шляхом давно    | довели, що спричиняють цвітіння води не стільки    І фосфатні добрива, які потрапляють туди із сільськогосподарських угідь, а фосфати із синтетич­них мийних засобів. Якщо прийняти за 100% усі джерела надходження фосфору у водойми, то на частку фосфатних добрив припадає 5 %, а на част­ку фосфатів із мийних засобів — 95 %. Враховую­чи надзвичайно велику небезпеку для життя фос­фатних миючих засобів,  світове співтовариство встановило дуже жорсткі вимоги до вмісту фосфа­тів у стічних водах, питній воді та продуктах хар­чування. Так, у західних країнах уміст фосфатів у стічних водах має бути не більше 1 мг/л, у пит­ній воді — 0,03 мг/л. Для порівняння: норматив умісту поліфосфатів у питній воді в Україні (ГОСТ 2874—82) становить 3,5 мг/л.

3-й учень (слайд 10). Скільки СМЗ та які саме ми використовуємо?

За даними Науково-дослідного інституту тех­нічної та економічної інформації в хімічній про­мисловості, 2010 р. українці придбали 350,6 тис. т пральних порошків, що на 3% більше показни­ків 2009 р. (за підрахунками, на одну особу на рік припадає близько 7,5 кг прального порошку). У січні — квітні 2011 р. споживання миючих за­собів становило 96,4 тис. т, що на 20% більше аналогічного періоду 2010 р.

За цими ж даними, в Україні тільки три на­ціональні компанії випускають миючі засоби, що не містять фосфатів. Це становить 1 % від загаль­ного об'єму СМЗ, які продають на національному ринку. Таким чином, практично всі миючі засоби, які виробляють або імпортують у країну, містять фосфати.

Переважна більшість населення не має уяв­лення про те, що миючі засоби, а особливо пральні порошки, світова наука класифікує як найбільш - небезпечні(І) хімічні речовини для здоров'я люди­ни та навколишнього середовища серед усіх речо­вин, з якими споживач контактує в побуті.

1-й учень (слайд 11). Поради та секрети без­печного прання: • На  упаковці  якісного  й  нефальсифікованого порошку     його основні  хімічні складові компоненти мають бути вказані обов'язково! За цією інформацією можна дізнатися про на­явність або відсутність у пральному порош­ку ПАР, фосфатів, хлору, ензимів або інших шкідливих речовин. Якщо ж на упаковці від­сутні дані про склад СМЗ, користуватися ним просто небезпечно! Усередині такої пачки може виявитися все що завгодно.

•    Звертайте особливу увагу на наявність шкід­ливих речовин, які можуть входити до скла­ду засобів побутової хімії. Гігієнічно безпечні пральні порошки не повинні містити такі ком­поненти: фосфати, хлор, сульфати, силікати, амоніак, бор.

•    Обираючи мийний засіб, необхідно уважно читати надписи на упаковці, звертаючи на кількісний склад (у %) компонентів СЗ передусім ПАР і фосфатів. Звертайте увагу на те, що найнебезпечніші ПАР — аніонні, що по­значаються як а-ПАР. Віддавайте перевагу за­собам зі вмістом ПАР і фосфатів не більше 5 ^::.

•    Віддавайте перевагу товарам побутової хімії без яскраво вираженого аромату.

•    Під час користування ніколи не можна змішу­вати кілька засобів побутової хімії.

•    Ополіскуйте речі від миючого засобу не мен­ше 15 секунд у проточній воді (або змінюючи воду для полоскання не менше восьми разів). Використовуйте для цього тільки гарячу воду (50—60 °С), оскільки в холодній воді фосфати та а-ПАР практично не виполіскуються.

тканин,  тим  більша  кількість  молекул  а-ПАР    1 може до неї «прилипнути».

2-й  учень (слайд 9). Іншу, не менш серйозну, загрозу для здоров'я людини та навколишнього середовища становлять фосфатні сполуки    І в разі потрапляння після прання зі стічними водами у водойми. Вчені дослідним шляхом давно    | довели, що спричиняють цвітіння води не стільки    І фосфатні добрива, які потрапляють туди із сільськогосподарських угідь, а фосфати із синтетич­них мийних засобів. Якщо прийняти за 100% усі   джерела надходження фосфору у водойми, то на частку фосфатних добрив припадає 5 %, а на част­ку фосфатів із мийних засобів — 95 %. Враховую­чи надзвичайно велику небезпеку для життя фос­фатних миючих засобів,  світове співтовариство встановило дуже жорсткі вимоги до вмісту фосфа­тів у стічних водах, питній воді та продуктах хар­чування. Так, у західних країнах уміст фосфатів у стічних водах має бути не більше 1 мг/л, у пит­ній воді — 0,03 мг/л. Для порівняння: норматив умісту поліфосфатів у питній воді в Україні (ГОСТ 2874—82) становить 3,5 мг/л.

3-й учень (слайд 10). Скільки СМЗ та які саме ми використовуємо?

За даними Науково-дослідного інституту тех­нічної та економічної інформації в хімічній про­мисловості, 2010 р. українці придбали 350,6 тис. т пральних порошків, що на 3% більше показни­ків 2009 р. (за підрахунками, на одну особу на рік припадає близько 7,5 кг прального порошку). У січні — квітні 2011 р. споживання миючих за­собів становило 96,4 тис. т, що на 20% більше аналогічного періоду 2010 р.

За цими ж даними, в Україні тільки три на­ціональні компанії випускають миючі засоби, що не містять фосфатів. Це становить 1 % від загаль­ного об'єму СМЗ, які продають на національному ринку. Таким чином, практично всі миючі засоби, які виробляють або імпортують у країну, містять фосфати.

Переважна більшість населення не має уяв­лення про те, що миючі засоби, а особливо пральні порошки, світова наука класифікує як найбільш - небезпечні(І) хімічні речовини для здоров'я люди­ни та навколишнього середовища серед усіх речо­вин, з якими споживач контактує в побуті.

1-й учень (слайд 11). Поради та секрети без­печного прання:

• На  упаковці  якісного  й  нефальсифікованого порошку     його основні  хімічні складові компоненти мають бути вказані обов'язково! За цією  інформацією можна дізнатися про на­явність або відсутність у пральному порош­ку ПАР, фосфатів, хлору, ензимів або інших шкідливих речовин. Якщо ж на упаковці від­сутні дані про склад СМЗ, користуватися ним просто небезпечно! Усередині такої пачки може виявитися все що завгодно.

•    Звертайте особливу увагу на наявність шкід­ливих речовин, які можуть входити до скла­ду засобів побутової хімії. Гігієнічно безпечні пральні порошки не повинні містити такі ком­поненти: фосфати, хлор, сульфати, силікати, амоніак, бор.

•    Обираючи мийний засіб, необхідно уважно читати надписи на упаковці, звертаючи на кількісний склад (у %) компонентів СЗ передусім ПАР і фосфатів. Звертайте увагу на те, що найнебезпечніші ПАР — аніонні, що по­значаються як а-ПАР. Віддавайте перевагу за­собам зі вмістом ПАР і фосфатів не більше 5 ^::.

•    Віддавайте перевагу товарам побутової хімії без яскраво вираженого аромату.

•    Під час користування ніколи не можна змішу­вати кілька засобів побутової хімії.

•    Ополіскуйте речі від миючого засобу не мен­ше 15 секунд у проточній воді (або змінюючи воду для полоскання не менше восьми разів). Використовуйте для цього тільки гарячу воду (50—60 °С), оскільки в холодній воді фосфати та а-ПАР практично не виполіскуються.